Логопедична корекція

Корекційну роботу у закладі проводять  кваліфіковані учителі-логопеди, які мають досвід роботи з дітьми з інтелектуальними порушеннями та розладами аутистичного спектру. У закладі учням, які мають вади мовлення, надається комплексна допомога групою спеціалістів: учителем-логопедом, практичним психологом та учителями. Логопедична робота має свою специфіку, яка обумовлена особливостями вищої нервової діяльності, психологічними особливостями дітей з інтелектуальними порушеннями, а також характером симптоматики, механізмів, структури мовного дефекту у цих дітей.

Основною метою логопедичної допомоги  є попередження мовленнєвих порушень та шкільної неуспішності, подолання вад мовлення, а також забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.

Основним завданням  вчителів-логопедів є своєчасне виявлення вад мовлення у дітей, усунення різних порушень  усної і писемної мови, запобігання різних відхилень мовленнєвого розвитку учнів, пропаганда логопедичних знань серед педагогів та батьків.

Напрямки роботи:

• уточнення і збагачення словникового запасу;
• розвиток фонематичного слуху. Формування навичок звукового аналізу і синтезу слів;
• корекція дефектів звуковимови;
• формування граматичної будови мовлення. Розвиток зв’язного мовлення;
• подолання порушень читання і письма.

До логопеда СЛІД ЗВЕРНУТИСЯ, ЯКЩО:

• На кінець 1-го місяця дитина ніколи не кричить перед годуванням.
• До кінця 4-го місяця малюк не посміхається, коли з ним розмовляють, відсутнє гуління.
• До кінця 5-го місяця не намагається відшукати ті предмети і тих людей, яких  називає мати, не прислуховується до музики.
• До 7 місяців не впізнає голоси близьких, не може правильно реагувати на інтонації, не надає перевагу мелодійним брязкальцям. Не намагається привернути до себе увагу будь-яким певним звуком.
• До кінця 9-го місяця у малюка немає лепету і він не може повторювати за дорослим різні звукосполучення і склади, наслідуючи інтонації того, хто говорить.
• До кінця 10-го місяця малюк не махає головою в знак заперечення, або ручкою при прощанні.
• До року малюк не може вимовити ні слова, не може виконати найпростіші прохання (покажи, принеси), не здатний адекватно реагувати на похвалу і на зауваження з приводу неправильної поведінки.
• До 1 року 4 місяців він не може адекватно до ситуації вживати слова «мама» і «тато».
• До 1 року 9 місяців не може вимовити 6 осмислених слів.
• До 2 років малюк не може показати частини тіла, на які вказує дорослий, не виконує складні прохання типу: «Сходи на кухню і принеси чашку». Не впізнає близьких на фотографії.
• До 2, 5 років не розуміє різницю між словами «великий» і «маленький».
• До 3 років не розуміє короткі вірші, розповіді, казки, не намагається їх переказати, не може показати, яка лінія найдовша, не може відповісти на питання, яке у нього ім’я і прізвище.
• В 4 роки не знає назви кольорів, не рахує в межах п’яти, не слухає довгі казки, не може розповісти жодного вірша.
• У 5 років мова не розбірлива і не зрозуміла для оточуючих.
• У 6 років малюк не може переказати події тижня, що минув, переглянутого мультфільму або прочитаного оповідання. Не правильно вимовляє звуки рідної мови і (або) не розрізняє їх на слух.

Так само слід звернутися до логопеда, якщо Ваш малюк:

• не реагує на звернене мовлення, навіть якщо його називають по імені, але помічає інші, навіть дуже тихі звуки;
• не прислуховується (як це роблять слабочуючі діти), не намагається зрозуміти сказане по губах, не застосовує міміку і жести для вираження своїх думок;
• вживає перед окремими словами зайві звуки (а, і);
• повторює перші склади або цілі слова на початку фрази;
• робить вимушені зупинки в середині слова, фрази;
• утруднюється перед початком мовлення.

 До уваги батьків, діти яких відвідують заняття з логопедом!
Пам ‘ятайте!

• Дитина має бути готовою до роботи, тому що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення.
• При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки.
  Матеріал має відпрацьовуватися послідовно, а не вибірково. Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення.
  Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу.
• Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно-побутове мовлення.
• Дитина повинна займатися щоденно по 15-20 хвилин, при можливості 2 рази на день, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.
• Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.